сплав на Дністрі рафтинг-тури Дністром

Сайт Тернопільського Турклубу про рафтинг на Дністрі

Сплави по Дністру

рафтинг на Днестре рафтинг на Дністрі

 

Рибальство на Дністрі

риба у ДністріПриємна для рибалок подія відбувається влітку у смт Коропець в межах святкування Дня селища - фестиваль «Коропфест». У програмі фестивалю: рибальські забави на Дністрі, де кожен має змогу пройти «Практикум туриста», освоїти ази рибальського мистецтва, посмакувати рибальською юшкою та послухати рибальські побрехеньки біля ватри.

Рибальство на Дністрі, як і на будь-якій іншій водоймі, має свої особливості, котрі пізнаються лише на практиці. Та не завадить, звісно, ознайомитися з досвідом тих, кому уже доводилось користуватися рибальськими снастями на цій річці.

У Дністрі водяться судак, сом, дикий короп, щука, марена, головень, підуст, рибець, плотва, краснопірка, лин, верховодка, карась, окунь, лящ та інші.

Рибалки повинні пам'ятати, що на Дністрі і в басейні його приток щороку з 1 квітня по 10 червня проводиться двомісячник з охорони і відтворенню рибних багатств. У цей час необхідно берегти тишу, створювати заслін браконьєрам, аби вони не винищували плідників риби та відкладену ікру. Рибалити тоді дозволяється лише в місцях, відведених держрибінспекцією.

Поради і відгуки рибалок

щодо лову риби на Дністрі

***

Місце зупинки обрали поміж двома селами – Підвербці і Незвисько. Чудова велика поляна, гарне місце для рибальства з неглибоким намулистим дном, де повинні були б бути карасі. Ввечері риба ловилась непогано. Ми наловили карасів, голованів і підустів.
Причалюємо на вузенькій смужці берега неподалік села Іване-Золоте. На березі росте чимало кизилу, барбарису, шипшини. Місце вибрали з розрахунку на рибальство на перекаті. І ще, виявилось, що поблизу є ямка, в котрій мені і Сергію Нікольському вдалось спіймати по кілограмовому судачку. Сергій спіймав на воблер, а я на силікон. Відразу я пробував піймати на джиг, однак ця спроба стала останньою для віброхвоста. Доводилось просто шкрябати по дну, і дуже обережно – адже рибка миттєво застрявала поміж каменями. Надзвичайно ефективний метод звільнення від зачепів – метод гри на шнурі, як на гітарі. Вдалось врятувати чимало приманок. Місцеві ловлять на невеликий силікон, десь 2-го номеру. Я теж ловив на "Релакс копито" № 2 - траплялись окуні, а судака спіймав на "Профі Блінкер". Головки на джиг-головках у мене були вагою 5 – 8 г. Місцеві показували свої – на 15 – 20 г (чому такі важкі, я зрозумів згодом). Вони ловили на товсту жилку, а легку голівку просто не могли далеко закинути. А ще, вдалось спіймати голованя на мушку, на перекаті.

***

Снасті – звичні для річки: вудки, щоб ловити на проводку; спінінги з жилкою 0,5 - 0,6; донки, блесни, воблери тощо. Для спінінгів краще приготувати підставки, щоб ставити їх вертикально – менше зносить жилку.
Наживку краще взяти з собою. Ми, зазвичай, беремо мідії (вони довго зберігаються і добре тримаються на гачку). Можна взяти виповзків, кукурудзяне борошно для мамалиги. На місці в березі біля води є чорні черв’яки, в траві багато коників.
Риба ловиться різноманітна: головень, підуст, короп, карась, сом, окунь, марена, плотва та інша річкова. Нам траплявся також чоп

Інформація з http://fishing.kiev.ua

***

На р. Дністер сома можна піймати біля сіл Колодруби (нижче на 3 - 4 км за течією є ями до 6 м), Стик, Устя.
На Дністрі треба знайти місце, де є глибина за 1,5 м і закидати снасть за течією 10 - 15 м і 3 м від берега.
На річці Дністер мене найбільш захоплює ловля окуня. Більшість рибалок на р. Дністер полюють окуня блеснінням на спінінг. Але я надаю перевагу поплавковій вудочці та донці. Зазвичай, я в другій половині дня ловлю малька і потім цього малька ставлю на донку.
За моїми спостереженнями дрібний окунь на Дністрі як і в інших водоймах, є зграйною рибою. Окунів слід шукати в затоках, заводях, нижче великого каміння або повалених дерев, на виходах з ям. Ловити окуня найкраще зранку, але можна і в обідню пору ловити на ямах та там де є тінь (біля обривистого берега). Тримається окунь здебільшого на висоті 4 - 18 см від дна, проте в пошуках їжі може підніматися вище навіть на поверхню.
Буває таке, особливо в спеку, що серед дня перестає ловитись будь-яка риба на Дністрі. Тому дуже часто допомагає наступне. Необхідно знайти на річці мілководну ділянку, поблизу якої є яма. Зайти в річку і каламутити воду. На цю каламутну воду можуть підійти окуні, яких можна успішно ловити на черв’яка.

Інформація з http://www.rybalymo.org.ua/?tag=dnister 

На перекаті

Що ж таке перекат? Якщо скористатися науковою термінологією, «перекат - це мілководна ділянка русла ріки у вигляді перешкоди (вала), підводної гряди, яка перетинає русло під певним кутом». На Дністрі це добре помітні відмілини з швидкою або середньою течією, гравійним або кам'янистим дном, а в деяких місцях - величезні брили.

Риба може стояти в різних точках перекату. Головень найчастіше клює на межі тихої і швидкої води (у вирах). В затоках, які утворюються наприкінці перекатів, мешкає окунь і невелика щучка. Великий окунь клює на течії, там де є завали каменів. Хорошого кленя можна зустріти в найглибших місцях перекату. Марена клює найчастіше на основному струмені, там де швидкість течії найбільша.

Жерех тримається відмілин на середині ріки, але поблизу повинна бути яма, а краще - не одна. Підводний розбійник періодично робить наскоки на мілини із традиційними гучними сплесками і ударами. Особливо цікаво спостерігати, як великий фат ганяє малька, а з води вистрибують півкілограмові кленчуки... Для людини, далекої від риболовлі, може здатися, що посеред ріки бушує якийсь монстр.

У серпневі ночі частим гостем на перекатах є судак, який тримається глибин 1 - 1,5 м. Його можна знайти за сплесками, які особливо добре чути тихими вечорами і вночі. Найцікавіше ловити ікластого в пору бабиного літа у вересні - жовтні.
Сома можна зустріти в будь-який час, навіть у спекотний полудень, але найбільша кількість покльовок довговусого розбишаки (якщо можна так висловитися про виловлення кількох соменят вагою до 5 кг за місяць) буває в серпні - вересні.

ВОБЛЕРИ

У більшості випадків ці приманки завжди є фаворитами на перекатах. Надзвичайно широке різноманіття воблерів дозволяє без проблем використовувати їх у різних умовах. До того ж, їхня лопатка, відбиваючись від каменів, не дає трійникам зачепитися за дно.

Риба найбільш охоче клює на приманки природних кольорів - срібні, коричневі, сірі, чорні, різні відтінки зеленого, імітації типу «форельна». І абсолютно відмовляється їсти яскраво-жовті, кислотно-зелені та червоні воблери, винятком може бути судак, який просто обожнює кислотно-зелені приманки.

Зоряний час воблера починається в травні. Особливо непогано цієї пори працюють приманки, схожі на хруща, тобто невеликі «пуголовки» темних тонів. Класикою завжди були SALMO TINY i HORNET, JAXON JIMMY, а з дорожчих імітацій травневого жука і овода (поверхневі приманки) від DAIWA - так звані «кроулери».

Робоча глибина воблера повинна бути 0,2 - 0,5 м або 0,7 - 1 м. Тобто, в своєму арсеналі потрібно мати різні приманки. Часто буває, що риба бере тільки воблери, які йдуть по самій поверхні чи в 20 - 30 см від неї, або ж навпаки - коли приманка йде над самим дном. І це не дивно, адже при ловлі на живого хруща, найкрупніший головень клює лише тоді, коли жук добряче намокне і пливтиме в півводи або по самому дну. Воблери потрібно вести із середнім темпом, можна з невеликими посмиками.

Зазвичай, доводиться пробиратися до води крізь прибережні зарості й ловити між ними. Непогано, якщо над водою нависає гілля дерев: у таких місцях головень і жерех можуть клювати цілий день. При такому способі ловлі краще використовувати триметровий спінінг, ним набагато зручніше виконувати філігранну проводку між навислим гіллям. Досить часто головень клює на сплеск, тобто, булькнула риба, відразу робимо закид у місце сплеску і після перших обертів котушки у 90 % відчуємо тугу потяжку риби.

У травні можна вже одягнути заброди чи вейдерси і спробувати обловити відмілини навколо островів (зарінків). Тут може очікувати сюрприз у вигляді непоганого жереха, окуня і кленя. Ловимо тими ж воблерами. Справжнім фаворитом торішнього травня став RAPALA MINI FAT RAP пісочно-коричневого кольору.

Під час вильоту хруща можна спіймати справжній трофейний екземпляр, тож непогано біля себе тримати підсак. Я не раз жалкував, що в найвідповідальніші моменти його не було під руками. Особливо образливо, коли рибина вагою понад два кіло, про яку стільки мріяв, тікає з-під самих ніг.

Наприкінці травня непогано себе показали воблери SALMO BULLHAED 4,5 см, вони найкраще працюють у заливах, причому уловистими є як плаваючі, так і тонучі моделі.

У літній час «весняні» воблери з кожним днем працюють все гірше і гірше, тому доводиться шукати їм гідну заміну. Фаворитами липня, серпня і вересня можна назвати легендарний YO-ZURI L-minnow 44. Причому L-minnow у розмірі 33 працюють трохи гірше: буває, риба переслідує воблер до самого берега, але брати категорично відмовляється.

Проводка тонучого воблера класична - після того, як приманка торкнеться води, лічимо до 5 - 10 і починаємо підмотування. За цей час воблер опуститься на потрібну глибину або до дна, проте, знесеться струменем, тож приманку потрібно закидати трохи вище за течією. Проводка виконується із повільною або середньою швидкістю. Під час швидкого підмотування приманка може вистрибувати з води. Через це деякі рибалки-новачки відразу забраковують воблер і зараховують його до розряду неуловистих або дефектних, так і не знайшовши до нього ключика. Зазвичай, тонучими воблерами я обловлюю глибокі перекати. Особливо вони потрібні, коли виникає необхідність дальніх закидів і не має можливості ловити на плаваючі приманки.

Під час літньої риболовлі на перекатах варто згадати й воблери від OWNER - CULTIVA BUGEYE BAIT чорного і зеленого кольорів. Ці невеликі «пуголовки» іноді показують просто феноменальний результат. Щоправда, дуже крупні головані у мене на нього не потрапляли, а от горбачі-окуні на 500 - 700 г - часті гості. Ще одним незабутнім трофеєм цього воблера став кілограмовий вирезуб, який є дуже рідкісним видом і занесений до Червоної книги України.
У другій половині літа хороші результати можна отримати від воблерів, що імітують коника, наприклад, RIVER2SEA G-HOPE CRANK, JAXON HOLO-SELECT i REBEL СRІСКНОРРЕR 38. Добре, коли у вас є можливість взяти в магазині кілька приманок і протестувати їх у ванній, щоб відібрати нормально працюючий воблер.

Окремо хочеться сказати про воблери для жереха або, як у нас кажуть, фата. Найкраще працюють приманки геометрії minnow із невеликими лопатками. Щось типу того ж YO-ZURI SS-MINNOW чи L-MINNOW 66, а також SALMO MINNOW 6 і 7 см. Тонучі воблери, завдяки своїм аеродинамічним властивостям, летять досить далеко, а от плаваючі найкраще спускати по течії, ставши вище місця ловлі жереха на човні або ловити взабрід. Особливо ефектно і екстремально, коли рибина вагою понад 3 кг сідає на спінінг з тестом до 10-12 г, а рибалка при цьому стоїть посеред річки по пояс у воді на слизькому камені..

Восени більшість риби переміщується на глибші місця. В цей час найоптимальніше скористатися невеличким надувним човном, теплими вейдерсами або, як альтернатива, ловити з кіс чи мисів. Раннім туманним ранком при ловлі з коси на глибоких перекатах можна піймати судака, особливо уловисті в цей час SALMO MINNOW і різноманітні твічінгові моделі від YO-ZURI яскраво-зеленого, коричневого сріблястого кольорів.

На глибоких перекатах і затоках, що утворюються за ними, на воблери, які імітують жабку наприклад FROG DORADO або REBEL TEENY-WE FROG, можна спіймати крупного кленя і щуку. Проводку воблера краще виконувати повільну з короткими посмиками. Досить цікаво спостерігати вихід крупного головня на таку приманку із ефектними сплесками і бурунами.

ОБЕРТАЛКИ

Хотів написати: «Оберталки - номер один для перекатів», але цим титулом вже відзначив воблери. Справа в тому, що обертальна блешня найдієвіша там, де основною здобиччю рибалки є клень вагою до 400 - 500 г, окунь і невеликий жерех, які стоять на малій глибині. На ці приманки я починаю ловити десь з кінця травня - початку червня, хоча не виключаю, що їх можна використовувати й раніше: до експериментів руки не доходили, клює риба нормально на воблери - от і добре.

Найбільш успішно обертальні блешні працюють при проводці між косами водоростей на кам'янистому дні. Для цього найкраще підходять блешні типу in-line, наприклад, MEPPSXD № 1 - 3, альтернативи їм я поки що не знайшов. Великим плюсом цієї блешні є невеликий трійник, за який практично не чіпляються водорості, а конструкція приманки дозволяє легко проходити між каменями.

Ще однією класикою перекатів є MEPPS AGLIA LONG № 00-1, рідше № 2 і AGLIA № 00-2 срібних кольорів. Дуже великих трофеїв я на них не ловив, але у деякі дні протягом однієї проводки трапляється до 3 - 4 ударів по такій приманці. Збільшити кількість результативних покльовок можна зменшенням розміру блешні... але навіщо даремно травмувати стограмових кленчуків і жерешат? Особливо мені подобаються моделі AGLIA № 00-1 з оперенням на гачку і пелюсткою срібних і бронзових кольорів. Придивіться до блешень MEPPS THUNDER BUGS № 00-1 срібного, білого і чорного забарвлень. Ця незвична модель часом дає хороші результати у найбезкльовіші дні. Непоганою також є обертальна блешня MEPPS AGLIA STREAMEPPS, але вона дуже легка (0,9 г), тому трохи вище блешні на основній жильці закріплюю подовгастий тягарець-оливку, що істотно збільшує дальність закиду.

Оберталки типу Aglia, зазвичай, використовую на більш-менш тихій воді. На швидкій течії такі блешні мають сильний лобовий опір, створюючи значне навантаження на вудлище, особливо, коли ловиш на ультралайт. До того ж, при проводці впоперек течії пелюстка блешні збивається з обертів, що не з кращої сторони впливає на кількість покльовок. XD можна проводити як впоперек, так і проти течії - блешня однаково добре грає. Також рибу приваблюють короткі паузи, коли вертушка під час проводки падає на дно, здіймаючи хмаринки муті, й одразу підстрибує вверх. Непогано під час проводки робити короткі посмики, особливо, коли блешня проходить біля корчика, водоростей чи насипу каменів.
XD і BUGS я закидаю на самий струмінь, при цьому блешня повинна повільно опускатися на дно. Таким способом мені неодноразово вдавалося ловити марену - риба брала оберталку біля самої поверхні на другій-третій секунді після закиду.

А одного серпневого ранку заради експерименту причепив MEPPS AGLIA LONG № 4, яка для перекату здається просто гігантською і вирішив обловити нею затоку між островами. На її гачок потрапило два півторакілограмових голованя і судак на кіло. В інші рази на цю блешню я взагалі нічого не спіймав.

А одного червневого вечора на самому струмені на мініоберталку STREAMMEPPS клюнула щука вагою 2 - 2,5 кг. Щоправда вивести її без повідця на жильці перетином 0,15 мм я не зумів, але сам факт покльовки був засвідчений. Мені й досі незрозуміло, що робила щука на такій швидкій течії?

Не вважайте даний розділ рекламою МЕРРS, адже немає резону рекламувати те, що давно стало класикою і без моєї писанини. Хоча кілька хороших блешень є у польських фірм JAXON і SPINEX, особливо непогані варіанти з підвантаженими сердечниками, а також найменші моделі BLUE FOX. Позитивні відгуки чув про шведський MYRAN, але своїх висновків ще не зробив.

КОЛИВАЛКИ

Коливалки на перекатах - тема не така вже і нова. Європейці здавна ловили лососевих саме на коливальні блешні, а всім відомий KAST-MASTER завжди був і буде приманкою номер один для жереха, попри все розмаїття сучасних блешень.

На дністровських перекатах добре себе показують коливалки MEPPS CYCLOPS найменших розмірів - № 00-0, рідше № 1. Проводку блешні потрібно робити в середньому або середньо-швидкому темпі. «Циклопа» охоче «їсть» крупний клень, окунь і судак. Варто взяти собі на озброєння пораду Євгена Безсмертного («Современая рибалка» №3-2006, стаття «Жерех: приманки»), який радить з'єднувати паралельно дві блешні заводними кільцями, роблячи ніби бутерброд.

Таким чином отримуємо шумову приманку, від якої не відмовиться будь-яка хижа риба. До речі, таку коливалку я часто використовую для розвідки в тих місцях, де покльовки жереха відбувалися минулими роками. Причому риба часто навіть не виказує свою присутність класичними ударами, і доводиться робити закиди навмання. Проводка повинна бути швидкою з дуже короткими паузами.

Скажу також кілька слів про «кастмастери», хоча про них вже й до мене писано-переписано. Блешні повинні бути не дуже широкі. При необхідності трійник замінюю на менший, щоб він був трохи вужчий від самої блешні: великі гачки схильні до зачепів, а от менші не так заважають проходженню коливалки між каменями. Проводка «кастмастера», зазвичай, виконується у швидкому темпі так, щоби блешня навіть не доходила до дна, а йшла біля поверхні.

Вироби мають бути фірмовими (АСМЕ), хоча зараз їх виготовляють і деякі не менш відомі компанії, та від китайців вони майже не відрізняються, хіба що якіснішим покриттям, фірмовим трійником (який і так потрібно змінити) і високою ціною. По збігу обставин найбільше жерехів я спіймав саме на китайський «кастмастер», взятий випадково на здачу, але це швидше виняток з правила. Були в мене і витвори народних майстрів. Ніколи не забуду невеликий «кастмастер», куплений на київському ринку «Рибалка», виготовлений з обрізка латунної труби (залитої якимось свинцевим сплавом) з трьома дірками в тілі, який приніс мені чудового 3-кілограмового жереха.

ДЖИГ

Силікон ніколи не був моїм «коником» при ловлі на перекатах. Суцільні навали каменів, зазвичай, швидка течія і коси водоростей, які не дають можливості контролювати проводку приманки, зводять нанівець усі потуги дністровського джигіта. Та чи потрібно «вигадувати велосипед», коли риба чудово ловиться на інші приманки. Хоча під осінь в мене з собою завжди є десяток силіконок, щоб обловити ямки чи глибокі затоки на краю перекатів, проте використовую я їх вкрай рідко. Найбільш успішно себе показали оснастки типу «кароліна» - на кінці жилки в'яжеться твістер на одинарному гачку, а по жилці вільно ходить тонкий ковзаючий тягарець-оливка, який більш-менш вільно проходить між каменями. Непогано працюють твістери, в яких тіло виготовлене з пінопласту, в цьому випадку під час проводки приманка практично не торкається дна.

Рибалки також використовують шарнірні оснастки, де тягарець має видовжену форму. На глибоких перекатах часто ловлять на традиційні джиг-голівки вагою 12 - 15 г, при чому найчастіше ловлять «на знос», роблячи досить швидку проводку з короткими паузами так, щоб приманка ледь торкалася дна. В жовтні минулого року саме таким способом я спіймав кілька пристойних судаків і голованів.

СТРІМЕРИ

Спеціальною ловлею на приманки такого типу я не займався. Хоча товариші з успіхом ловлять на вироби американських і скандинавських фірм, використовуючи варіанти з підвантаженими сердечниками і пропелером спереду. Ще одним непоганим варіантом є оснастки з поплавцями «сбіруліно», але до спінінга цей спосіб можна винести з певним натягом. До категорії «стрімери» також відносяться класичні жерехові «борідки» з козиної шерсті, а також вабики, які виготовляють із підручних матеріалів - шерсті тварин, пір'я птахів тощо. Екзотикою є стрімери з пір'я сірої чаплі, яке можна знайти на берегах, де мешкають ці птахи. Такі мушки найкраще в'язати на невеликих трійниках - у цьому випадку сходів практично не буває.

СНАСТІ

Завжди потрібно пам'ятати, що універсальних снастей не буває, і в своєму арсеналі потрібно мати хоча б два, а в ідеалі три комплекти снастей.

На сезон 2008 року я обрав для себе три комплекти, якими можна ловити в будь-яких умовах на різні типи приманок.

І комплект - триметровий спінінг напівпараболічного ладу, який використовується для ловлі між навислими над водою деревами, коли треба робити досить далекі закиди як перпендикулярно течії, так і паралельно під нависле над водою гілля. Таким вудлищем досить зручно контролювати проводку приманок між гіллям і робити маятникові закиди. Тест його в ідеалі повинен бути 3 - 15 г. У мене для цього SALMO DIAMOND SUPER SPIN LIGHT 10 - 23 г. Вудлище досить далеко закидає 3-4-грамові воблери, а от з приманками понад 20 г відчувається деяке перевантаження. Якщо б на бланку не було написів, сказав би, що його тест в районі 5 - 18 г. Вудлище чудово амортизує перші досить різкі й сильні ривки великого голованя чи жереха. Покльовка відчувається як потяжка, риба часто засікається сама, тож можна не хвилюватися, що проґавиш покльовку. Спінінг укомплектований котушкою розміру 2500 - 3000 і жилкою перетином 0,18-0,22 мм.

ІІ комплект - основне літнє вудлище. Використовується для ловлі на оберталки і невеликі воблери. Довжина 2 - 2,7 м, тест до 10 - 12 г. Половину минулорічного сезону я відловив на товаришів спінінг BANAX MEGA 2,44 м, тест 1 - 8 г, який непогано працює з дрібними воблерами і вертушками, хоча при проводці проти сильної течії вудлище здається дещо перевантаженим, але в стандартних умовах працює прекрасно. Комплектується легкою котушкою з досить широкою шпулею. В ідеалі це DAIWA EXIST найменших розмірів з жилкою 0,16 - 0,18 мм і плетінкою на 5 - 6 Lb. Спортсмени можуть обуритися, що мовляв, жилка 0,18 на ультралайт - це занадто. Але ж, панове, по-перше, ми не на змаганнях, а по-друге, при зачепі набагато більше шансів звільнити приманку. По-третє, в літню пору у воді досить багато розчинених водоростей, тож товщина жилки - питання другорядне.

ІІІ комплект - це в принципі класична джигова палка, якою можна без проблем обловити ями біля перекатів. Таке вудлище незамінне при осінній лові на косах. Ціла серія таких виробів є у G.LOOMIS, LAMIGLAS, ST.CROIX і FLAGMAN. У мене спінінг FLAGMAN TYPHOON 2,74 м, тест 7-28 г, з 3000 котушкою і плетінкою на 10-12 Lb - це основне моє знаряддя для ловіння судака, жереха і крупного голованя.

ЕПІЛОГ

Спінінгова ловля на перекатах - це, як кажуть, непочатий край роботи. Можна нескінченно експериментувати і щоразу відкривати для себе щось нове. Не вірите - спробуйте!

Володимир Махтура

З журналу "Світ рибалки", №2, 2008